Лого
Подписка
» » Мистецьке видання «Феномен одеського Привозу»

Мистецьке видання «Феномен одеського Привозу»

дата : 25-10-2022   /   Публикации   /   просмотров: 116

19 жовтня 2022 року в Музеї української книги Одеської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. М. Грушевського на відкритті арт-проєкту «Привоз - жива легенда Одеси», була презентована книжка «Феномен одеського Привозу».


Автор арт-проєкту і упорядник книги - український фотохудожник, журналіст, громадський діяч, Заслужений діяч мистецтв України, голова правління громадської організації «Одеська фотографічна асоціація» Сергій Гуменюк.


Книга, видання якої було підтримано Департаментом культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської облдержадміністрації, через фото поєднала минуле та сучасне нашого міста.


Присутні з цікавістю переглядали фотографії, зроблені невідомим фотографом понад 100 років тому, а також фотографії, зроблені Сергієм протягом останніх майже 20 років, виконані автором самостійно з використанням особливого способу монохромного фотографічного друку – ціанотипії, що був винайдений ще в 1842 році британським ученим і астрономом, сером Джоном Гершелем.


Все разом це чудово підсвітило феномен Привозу, що давно став візитівкою Одеси. Ми «прогулялись» одним із найстаріших продовольчих ринків країни, вдивились в обличчя продавців та покупців, занурились в його особливу атмосферу, переконались, що Привоз не відразу став таким, яким ми його знаємо...

Як розповідають краєзнавці, більшу частину ХІХ століття ринок на Привізній площі не був самостійним, а був лише одним із полюсів «системи базарів, що сполучаються», що закладались ще першобудівниками міста і пронизували історичний центр міста.

Ще 1794 року в Одесі за задумом інженера Франца Деволана з’явився проспект, на якому були розташовані одразу дві базарні площі. Проспект назвали Олександрівським – на честь царя, а площі називалися Грецькою та Базарною. Саме на них згодом розрослися Грецький базар (пропонував будь-які товари, зроблені руками - книги і картини, скрипки і рушниці, сигари і капелюшки), а також Вільний ринок, перейменований пізніше в Старий базар (нині Старобазарна площа). Обидва не збереглися до нашого часу. Власне, Привоз і являв собою “відділення” Старого базару, призначене для торгівлі безпосередньо з возів, фур і т.д.

Потреби в кам’яних будівлях не було, оскільки наявність великих корпусів обмежувало б «маневри» гужового транспорту. Крім того, через два квартали знаходились чудові споруди Старого базару. На його головній площі розміром 105 на 88 сажнів було зведено кам’яну будівлю з вежею заввишки у 9 сажнів з великим «бойовим годинником», що протрималася аж до 1958 р.

Едуард Петровский пише, що більш як три чверті століття Привоз не мав жодних капітальних будівель і являв собою майданчик з дерев’яними крамницями і балаганами для торгівлі різними продовольчими припасами, що здавались в оренду Міською управою на аукціонній основі, тобто через «торги».

З огляду на специфіку організації торгівлі, Привоз був досить брудним місцем. Однак з 1806 року почали забудовувалися м'ясні ряди, з 1809 - тріски, з 1818 - нові рибні, а нові м'ясні ряди взагалі звели на самій площі, через що вийшла Привізна вулиця - вулиця між самим Привозом та магазинчиками, які виходять на Пантелеймонівську.


З 1827 року, коли на Привозній площі було побудовано великий ринок, він поступово став перетворюватись на головну торгову точку Одеси. Аж в 1913 році на Привозі був збудований витончений «Фруктовий пасаж», проект якого розробив архітектор Ф.П. Нестурх.


Головною будівлею Пасаж виходив на вулицю Преображенську і складався з чотирьох корпусів, кожен з яких мав два поверхи. Між собою вони з’єднані арками з кованими воротами, а на стовпах були встановлені вилиті з чавуну вази з фруктами. Корпуси, оснащені підвалами, стояли двома рядами попарно, а між ними розташовувався широкий двір.

В місті розбудовувались й інші торгівельні точки - в 1842 році побудований гостинний двір «Пале-рояль», що складався з 44 торгівельних галерей, і 1903 було завершено 15-річне будівництва Нового базару, в різний час з'явились інші базари - Олексіївський, Слобідський, Казанський, Старокінний. Всі вони стали смисловими центрами, що стимулювали розвиток міського простору навколо себе.

Але саме Привоз, безсумнівно, є одним зі своєрідних туристичних магнітів, одним із традиційних елементів образу нашого міста в очах його гостей. Та й одесити твердять, що якщо ви не були на Привозі, то ви не бачили Одеси. А ще й переконують, що «Після відвідування Привозу вам буде добре або дуже добре – залежно від того, як торгуєтесь».

Я з усміхом згадую міністра культури однієї з країн Кавказу, який прибувши з візитом до Одещини, на наші пропозиції відвідати оперний чи музей, відповів, що мріє побувати на Привозі, про який стільки чув і читав. В перший же день перебування в Одесі йому стало дуже добре - він гарно наторгувався та наспілкувався на Привозі))).

Зрозуміло, що людей в цій локації приваблює не так товар (його швидше і зручніше можна купити в супермаркеті), як відчуття живого духу міста. Туристи йдуть туди за місцевим колоритом, яскравими враженнями, смаками локальної кухні та всілякими «бабусиними рецептами», в надії побачити чи сфотографувати місцевий колорит, а головне - стати активними дійовими особами цього торгівельного дива...


І саме цей колорит, проявлений у фотографіях, відчули всі відвідувачі виставки і презентації книжки Сергія Гуменюка. І саме про це говорили ті, хто допомагав в реалізації арт-прєкту та у створенні видання «Феномен одеського Привозу» - директор Одеської обласної універсальної наукової бібліотеки ім.М.Грушевського Юліана Амельченко, директор Одеської національної наукової бібліотеки Ірина Бірюкова, куратор Музею української книги Олена Петрова, директор Одеського центру української культури Валентина Вітос, заступник директора Одеського історико-краєзнавчого музею Юрій Слюсар.

Щиро запрошуємо й всіх вас на Троїцьку 49/51- виставка продовжується до кінця жовтня, там же можна і ознайомитись з новою книгою!

Автор статті - Ярослава Різникова.
Фото - Ангелини Тарасенко та Олега Володимирського.


Как говорят в Одессе: 20 фраз, которые можно услышать на Привозе
1."— Вы не скажете, почем стоит это мясо?— Почему не скажу?! Мы с вами разве поссорились?"
2. Делать базар.
3. Ой, не надо меня уговаривать, я и так соглашусь!
4. Ну, так вы будете покупать, или мне забыть вас навсегда?
5. Я вас уважаю, хотя уже забыл за что!
6. Я имею Вам кое-что сказать…
7. Шо, так плохо живёте — тока в одной руке сумка?
8. Как пройти на Привоз? С деньгами!
9. Вы шо, с мозгами поссорились???
10. Вы уходите, слава Богу, или остаётесь, не дай Бог?
11. Щаз я сделаю вам скандал и вам будет весело.
12. Шо вы щупаете персики, это вам не грудь!
13. У тебя есть деньги, чтобы так себя вести?
14. Мужчина, что вы тулитесь вперед меня? Вас здесь не стояло.
15. Не морочьте мне то место, где спина заканчивает свое благородное название!
16. Ta не надо мне делать нервы, их есть кому портить.
17. С годами все больше разочаровывают цены, зеркало и анализы...
18. Не делай мине беременную голову!
19. Мне-таки стыдно ходить с вами по одной Одессе!
Комментариев: 0
Добавить комментарий
  • Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив