Про що будуть наступні українські фотокниги

18 січня 2020 року фестиваль Kyiv Photo Book, разом з арт-центром "Я Галерея", провів вже друге в Україні рев'ю проектів фотокниг. Кожен автор з цікавим задумом художньої чи документальної фотокниги мав змогу протестувати свої ідеї та отримати консультації від експертів у царинах фотографії, фотокнижкового дизайну та видання фотокнижок. На рев'ю зі своїми проектами потрапили шість учасників: Вікторія Лихольот, Марина Бродовська, Олександр Населенко, Оксана Майстер, Любов Дуракова, Юрій Лісовський. Деякі з цих авторів приїхали в Київ на рев'ю з інших міст та навіть з-за кордону.

Експертами другого рев'ю стали мистецтвознавець Вікторія Мироненко, дизайнер Саша Биченко та видавець Ілля Жекалов. Про враження від рев'ю краще за все каже відгук Саши Биченко, що перегляд шести проектів на цьому рев'ю цілком можна порівняти з відвідуванням хорошої виставки. Незважаючи на гарні, в цілому, враження від більшості поданих проектів, експерти видали авторам-учасникам багато критичного фідбеку. А про три з цих шести проектів книг, про ті, що експерти колегіально вважають найбільш проробленими на сьогодні, і розповімо далі. Але коротко, бо чекайте книг!

Оксана Майстер досліджує автобусні зупинки в Україні. І не тільки як архітектурні форми, але і як об'єкти публічного простору. Стіни автобусних зупинок виступають платформою для комунікації. Публічний простір тут - як основа для презентації певних меседжів чи, можливо, конфліктів у географічному або історичному контексті.

Наразі в матеріалі для книги нараховується близько 650 фотографій різних зупинок, що знаходяться на території Львівської, Рівненської, Тернопільської, Житомирської, Київської, Полтавської, Харківської областей.

© Оксана Майстер

Марина Бродовська працює над іронічною, але, при цьому, дуже відвертою книгою, де, на прикладі своєї персональної історії взаємовідносин із подругою дитинства, підіймає таку тему (пряма мова): "Ми втрачаємо своїх людей. З'являються нові життєві обставини, а дорогі люди зникають. Вдовольнившись ілюзією спілкування та "дружбою" із сотнями малознайомих людей в соціальних мережах ми втрачаємо справжній інтимний зв'язок із дорогими людьми".

© Марина Бродовська

Майбутня книга Олександра Населенко - це візуальне есе, в якому є персонаж, дівчина, що живе в спальному районі невеликого провінційного міста, на межі зі степом. В неї немає дому і родини, вона наркотично залежна і потерпає від шизофренії. Вона є аутсайдером району, в якому живе. Але і соціальним маркером, лакмусовим папірцем. Люди бояться її і розказують про неї абсолютно неправдиві історії, породжені страхами. Вона ходить завжди зі зграєю бродячих собак. Вони - теж персонажі книжки.

Але, якщо взяти більш загальний ракурс, це історія про маргіналізацію спальних радянських районів, про відсутність відповідальності за колективний простір, соціальну ізоляцію і те, як природа виборює свою територію в недоурбанізованому просторі.

Коментувати (2)

#1 София Чужина Нью- Йорк США Гости 11 лютого 2020 23:29

Очень интересная поднята тема.Для тех, кто интересуется фото. Фотоальбомами, их производством очень познавательно.
Что касается ревью. то это для меня вообще новая информация к размышлению.Буду ждать новых сообщений на эту тему. Удачи! София